Тренінг для педагогів "Профілактика стресів у педагогічній діяльності"

Профілактика стресів у педагогічній діяльності 

 (тренінг для педагогів)

Мета:

•  Поінформувати про методи профілактики та боротьби зі стресом;
• Психологічна профілактика негативних особистісних утворень, які заважають підвищенню адекватності самосвідомості й знижують рівень соціальної і психологічної компетентності; 
• Зниження рівня ситуативної і особистісної тривожності; 
•  Сприяння формуванню адекватної самооцінки;
• Формування позитивної світоглядної позиції особистості;
•  Сприяння формуванню практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях, оволодіти елементарними прийомами релаксації та аутотренінгу.
•  Завдання: 
•  створити механізми конструктивних взаємовідносин із негативними імпульсами, 
• сприяти профілактиці негативних, агресивних проявів, 
•  формувати вміння самоаналізу, контролю над негативними емоційними проявами,
•   розвивати емпатійні якості, 
•  підкріпити позитивний образ „Я”, 
•  створення умов для опрацювання учасниками тренінгу власних проблемних зон та переживання щоденності власних проблем,
•   оволодіти методами релаксації, спрямованими на зменшення страху і стану підвищеної тривожності в емоційно травмуючи ситуаціях, 
•  провести психологічне тестування „Прихований стрес”.

 Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали.
 Кількість учасників: 10 – 15 учасників.
Час: 1,5 - 2години.
 Вправа «Привітання- знайомство»
Мета: встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу в групі.
 Один з учасників говорить привітання або комплімент приблизно у такій формі : «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!» . Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають «Привіт!». А якщо було сказано комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це стосується їх, відповідають: «Дякую!». Вправа повторюється кілька разів, а потім правила змінюють. Тепер привітання мають звучати так : «Добридень тим, хто добрий і справедливий!» чи комплімент: «Чудово виглядають усі хитрі й завбачливі». Вислів має містити якусь позитивну характеристику стану, рису характеру тощо. Ті учасники, які, на їхню думку, мають названу рису, повинні хором говорити «привіт» чи «дякую» залежно від того, що це було: привітання чи комплімент; а решта учасників мовчать.
Повідомлення «Що відбуватиметься на занятті?»
Мета: ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.
 Тренер звертається до учасників: „Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще познайомитись, розглянути питання „Що ж таке стрес, як ми його переживаємо, і як його подолати”. У цьому нам допоможуть сьогоднішня зустріч”.
 Вправа «Приймаємо наші правила» 
Тренер звертається до групи з питанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?».
Після відповідей учасників він пропонує прийняти правила роботи групи під час тренінгу, які записуються на плакаті «Правила групи».
 Обговорення.
Для того, щоб наша робота була ефективною, давайте напрацюємо правила. Отож, які ви пропонуєте варіанти? - Що це правило означає? -Чи всі погоджуються ? -Приймаємо дане правило?

ДО УВАГИ ТРЕНЕРА!!! Орієнтовними правилами тренінгу можуть бути такі: - приходити вчасно, відвідувати всі тренінги; - брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно; - говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки; - один говорить — усі слухають; - обговорювати дію, а не особу. 

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх остаточний варіант. Далі тренер підсумовує роботу і записує останнє правило: ці правила мають силу протягом усіх наших тренінгів.
Вправа «Очікування»
 Учасникам роздають невеликі аркуші паперу (можна липкого). Тренер просить написати на них, чого саме педагоги чекають від тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свій напис і прикріплює аркуш на підготовлений тренером плакат із зображенням скриньки. (проговорення відбувається на місці, а тоді всі вивішують).
       Тренер звертається до учасників: Отож, чого саме ви очікуєте від сьогоднішньої зустрічі? На аркушах паперу напишіть ваші очікування. А тоді помістіть свої очікування в „чарівну скриньку”.
 Вправа «Асоціації» 
Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з'ясувати головні стресори присутніх.
 Запитання тренера: ”На плакаті ви бачите напис „Що для мене означає стрес ?” Що для вас означає поняття стрес. Як ви можете його охарактеризувати ?”
     Усі відповіді учасників записують на плакаті. Після цього тренер разом з усіма узагальнює їх.
 Рефлексія: стреси, які виникають у жит¬ті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

Орієнтовні відповіді Стрес – це: • проблеми на роботі • особистісні негаразди • нестабільне матеріальне становище • психічне напруження • невдачі, страхи, зриви • відчуття небезпеки • ДТП, аварії і т.д.

 Інформаційне повідомлення «Стрес» 
Тренер розповідає про основні поняття, використовуючи презентацію PoverPoint

 Стрес — це захисна реак¬ція організму, що має допо¬могти йому подолати складні життєві ситуації. Викид у кров спеціальних гормонів («глюко-кортикоїдів») підвищує тонус м'язів, збільшує кількість глю¬кози, зменшує потяг до сну. Але така мобілізація організму відбу¬вається за принципом «бороти¬ся — зараз, лікуватися — пізні¬ше», тому ті самі гормони, що мобілізують організм на бороть¬бу, паралізують функції, які не є життєво необхідними в період стресу: страждає, насамперед, імунна систе¬ма, порушуються процеси регенерації тканин, блокується вироблення статевих гормонів та гормонів росту тощо. Стан стресу викликають стресори фізіологічні психологічні. Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, ре¬альні чи уявні. Людина реагує не тільки на справжню фізичну небезпеку, але й на погрозу чи нагадування про неї. При фізіологічних стресових впливах змінюється режим роботи багатьох органів та систем організму, наприклад, пришвидшується ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму. Психологічні стресори — це фактори, що діють через сигнали: погрозу, небезпеку, об¬разливість. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емоційний. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати правильні рішення при високому ступені відповідальності за їхні наслідки. Емо¬ційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, погрози. Розробив теорію стресу канадський психо¬лог Ганс Сельє. Він виділив три стадії стресу: фаза тривоги, фаза опору та виснаження. Пер¬ша — реакція тривоги, коли організм починає досить слабко опиратися змінам чи пристосо¬вується до них. Друга фаза — опір, коли здій¬снюється адаптація до нових умов, організм у повній мірі чинить опір впливу стресора. Третя фаза—виснаження—настає після три¬валого впливу стресора, всі резерви адаптації вичерпуються, і організм гине. Звичайно, що остання фаза розвивається не завжди. Часте або тривале перебування людини у стресовому стані призводить до виснажен¬ня, розвитку типових психосоматичних роз¬ладів. Патогенний вплив надмірного стресу на здоров'я людини відбувається за такими трьома основними напрямками. Розлади опорно-м'язового апарату. Пос¬тійне напруження м'язів спричиняє порушен¬ня іннервації тканин, внаслідок чого розвива¬ються запалення в м'язах, зв'язках, суглобах, людина може відчувати болі в спині, шиї, пле¬чах, ногах, головний біль через порушення кровопостачання мозку. Порушення обміну речовин. Підвище¬не вироблення глюкози порушує регуляцію обміну речовин: у людей може зникати або зростати потреба в їжі, виникати надмірний потяг до солодкого, хтось може набирати вагу, навіть якщо не переїдає, а хтось — відчува¬ти знесилення, сонливість, хронічну втому тощо. Погіршення психоемоційної регуляції. Надмірна активізація організму не тільки спричиняє безсоння (на яке скаржаться 70% учителів), а й знижує якість сну. Людина не висипається, навіть якщо вона проспала не¬обхідні вісім годин. Неповноцінний сон підви¬щує нервозність, збудливість, дратівливість, знижує уважність, пам'ять, самоконтроль. Стрес є складовою життя кожної людини і його неможливо уникнути так само, як по¬треби пити чи спати. Стрес, на думку канадсь¬кого психолога Ганса Сельє, створює «смак до життя». Дуже важливий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах вихо¬вання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні можливості людини, бо тоді може погіршитися самопочуття. Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна — під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до певної межі («стрес лева»), а в інших — реакція пасивна, ефективність їх-ньої діяльності спадає («стрес кролика»). Характер реакції тісно пов'язаний з хво¬робами, що виникають внаслідок стресу. Уза¬гальнення клінічних матеріалів дозволило лікарям припустити, що широке коло впливів, які призводять до стресу, викликає у людей гіпертонічну хворобу, виразку шлунку, деякі інші форми судинної патології з глобальними чи локальними проявами (інфаркт, інсульт, стенокардія, серцева аритмія, нефросклероз). Так, поряд зі стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності педагога є професійні стрес-чинники: • відповідальність, • необхідність бути спостережливим, • постійно підтверд¬жувати свою компетентність, • тимча¬сова мінливість діяльності. Психічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки є найбільш руй¬нівними стресорами для людини. Вони, крім фізіологічних змін, які призводять до сома¬тичних хвороб, дають ще й психічні наслідки емоційного перенапруження — неврози. 

«Енерджайзер «Бджоли» 

Мета: закріплення почуття згуртованості й довіри в групі.

 Всім учасникам пропонують встати колом і заплющити очі. Потім ведучий каже: «Уявіть собі сонячний ранок. Ви — бджоли. Вилітаєте на галявину й дзижчите. По моїй команді «бджоли, у вулик» ви із заплющеними очима повинні стати в рівне коло».

 Вправа «Причини стресів» 

 Учасники об’єднуються в три групи. Кожна вивчає свою інформацію, аналізує її, виписує причини. Потім представник від групи роз’яснює всім присутнім причини «своїх» індивідуальних відмінностей у проявах стесу. 

Релаксація «Підводні камені» (Під музику пісні «Берега» у виконанні О.Малініна) 5 – 7хв. Мета: знизити рівень ситуативної та особистісної тривожності, використовуючи методи експресивно-емоційної дії.

     Інструкція: сідайте зручно. Розслабте¬ся. Уявіть собі апельсин, його колір, склад і запах. Зніміть з нього шкірку відломіть дольку й відкусить шматочок, відчуйте яка вона на смак. Потім поверніться в уяві на¬зад так, щоб знову побачити цілий, нечищений апельсин. Уявіть собі, що ви стоїте у гірській річці з дуже швидкою течією. Щоб вас не відніс стрімкий потік, ви тримаєтеся за великий камінь — схопіть його і напружтеся. Слухайте притчу, намагаючись утриматися за камінь. 

 Притча: у Ричарда Баха в «Ілюзіях» один із героїв розповідає притчу про підводних жителів. На дні річки з дуже швидкою течією жили істоти, схожі на людей, тільки могли дихати під водою. Все своє життя вони проводили там, чіпляючись за вели¬ке каміння, що лежало на дні. Таким чи¬ном, стримуючись від швидкої течії, вони народжувались, їли, кохали та помирали. Вважалося, що той, хто відпустить камінь, обов'язково загине, його понесе стрімкий потік води. Та все ж таки один із них відпу¬стив свій камінь, але не загинув, а поплив за течією. Йому зустрілись інші такі ж по-селення, в яких люди проводили своє жит¬тя так, як у його рідному поселенні. Вони дивувалися: «Дивіться! Він літає! Це над¬людина!». Нащо «надлюдина» відповідала: «Це не так, я така людина як і ви. Просто відпустіть ваші каменюки, й ми полетимо». Але ніхто не відважився зробити так як він... Ваш камінь — це ваш страх. Відпустіть його (учасники відпускають свої камені, напруження спадає, всі розслабляються). Обговорення: -Що дає ця вправа вам? -Як ви себе почуваєте?

Інформаційне повідомлення «Подолання стресів» 

 М.Сельє відзначив, що має значення не те, що з вами трапляється, а те, як ви це сприймаєте. Стрес іноді є необхідним явищем у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність і творчість. У певних умовах можна тренувати стресостійкість психіки. Протистояння впливу стресові є цілком досяжним. Стресовий стан є сигналом, попередженням, що варто зупинитися, застосувати метод зняття напруження і позбутися негативних переживань. Якщо свідомість людини не може нейтралізувати негативні переживання, вони переходять на підсвідомість, а потім на тілесний рівень, провокуючи виникнення захворювань. Стрес може бути інформаційним (перевантаження інформацією) і емоційним (позитивним і негативним). Визначення стадій стресу (за фізичним станом людини): Перша стадія – утома, кров від мозку прибуває до м’язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі, шкіра блискуча і масна. Друга стадія – вертикальний чи боковий страбізм (косоокість), унаслідок якого людина певний час не може адекватно сприймати відстань. При вертикальному страбізмі під райдужною оболонкою одного ока видно білу смужку білкової оболонки ока, на іншому – не видно. Третя стадія – під райдужною оболонкою обох очей видно смугу білкової оболонки. Виникає почуття розбіжності із самим собою. Свідомість не контролюється. Для зняття стресових і невротичних станів слід відновити між кульову взаємодію, гармонізувати роботу мозку, для чого можна використовувати кінезіологічні прийоми. У стресовій ситуації активна півкуля бере на себе велике навантаження, а пасивна півкуля блокується. Активні органи (рука, вухо, око), що контролюються активною півкулею, також беруть на себе основне навантаження в стані стресу. Наприклад, у дитини, домінантна права півкуля, права рука, праве око і ліве вухо. У стані стресу (диктант, іспит тощо) основне навантаження візьме на себе права півкуля і ліве вухо, контрольовані правою домінантною півкулею. Ведуча права рука і ведуче праве око під час стресової ситуації можуть заблокуватися й не виконати свої функції. Тоді рухи стають «паралізовані», а око погано бачить. Інший приклад: у дитини домінантними є ліва півкуля, права рука і праве око. Ліве вухо, роботу якого контролює права пасивна півкуля, виявляється блокованим і перестає чути. У стресовій ситуації порушується між кульова взаємодія, тому може «відібрати» ноги, руки тощо.

 Кінезіологічний комплекс вправ для зняття стресу

 Ці вправи варто виконувати під спокійну музику.

 1. Лобово-потилична корекція ( фронтально-акцепіальна корекція). Одну долоню покладіть на потилицю, іншу – на чоло. Закрийте очі й подумайте про якусь негативну ситуацію. Зробіть глибокий вдих-видих. Уявіть подумки цю саму ситуацію ще раз, але тільки в позитивному аспекті, обміркуйте й усвідомте те, як можна було б дану проблему вирішити. Після появи своєрідної «пульсації» між потиличною й лобовою частиною самокорекція завершується глибоким вдихом-видихом. Вправа виконується від 10 до 30 хвилин. Іноді для зняття стресу можна обмежитися лише цією вправою. 

2. Промінь світла. Направляйте яскравий промінь світла від ліхтарика до середини чола. Тривалість вправи від 30 до 60 секунд. Під час вправи дивіться на чорний аркуш паперу.

 3. «Блискавка». Проведіть рукою вздовж переднього серединного меридіана від нижньої губи до лобкової кістки, потім у зворотньому напрямку (розстібаючи і застібаючи «блискавку» позаду). Рухи проводити вниз декілька разів. А закінчувати слід рухом нагору.

 4. Ахілл. Легенько вщипніть обома руками ахіллові сухожилля, потім погладьте підколінні сухожилля декілька разів, ніби відкидаючи в сторони.

 5. Вуха. М’яко розправте й розтягніть руками краєчки вух угору – назовні від верхньої частини до мочки п’ять разів. Промасажуйте ділянку за вухом униз до ключиці – п’ять разів. 

6. Постукування. Зробіть масаж у ділянці вмлрчковох залози у формі легкого постукування 10-20 разів круговими рухами зліва направо. 

7. Медуза. Сидячи на стільці, робіть плавні рухи руками наслідуючи медузу, що плаває у воді. Вправи для зняття емоційного напруження 

1. Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Роблячи видих спокійно, не кваплячись, стискайте кулак із зусиллям. Потім, послабляючи стиск кулака, зробіть вдих. Повторіть вправу п’ять разів. Виконання вправи із закритими очима подвоює ефект. Вправу слід виконувати двома руками одночасно. 

2. Зробіть двома волоськими горіхами кругові рухи в одній долоні. Вправа розвиває моторику рук.

 3. Злегка промасажуйте кінчик мізинця.

 4. Покладіть горіх на кисть з боку мізинця( на долоні) і долонею іншої руки злегка натисніть і проробіть горіхом кругові рухи (3 хвилини). Методика стирання негативної інформації з пам’яті Сядьте й розслабтеся. Закрийте очі. Уявіть перед собою чистий аркуш паперу, олівці, гумку. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку треба забути. Це може бути реальна картинка, образна асоціація, символ тощо. Подумки візьміть гумку і послідовно «витирайте» з аркуша паперу цю негативну ситуацію доти, поки з аркуша не зникне картинка. Відкрийте очі. Зробіть перевірку: закрийте очі й уявіть той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку і «витирайте» її до повного зникнення. Через деякий час вправу можна повторити. 

Вправа-проект «Правила душевної рівноваги» Робота в групах. 

Учасники об’єднуються у 2 групи . Запитання тренера:”Як ви вважаєте чи можливо подолати стрес ?”. Отож ми об’єдналися в групи, для того щоб напрацювати „Поради як подолати стрес.” У кожної групи для цього є 10 хв., тоді визначте по учаснику який буде презентувати ваші напрацювання.

 Відбувається обговорення.

 Після вправи, усім учасникам роздаються пам’ятки „Поради про подолання стресу.” 

 Тренер: Я пропоную вам долучити поради психолога, які допоможуть вам знімати емоційне напруження, змінювати власне відношення до різних ситуацій. 

Підбиття підсумків Вправа „Скринька підсумків»” 

 Мета: усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовані їхні очікування щодо тренінгу. Матеріали: кольоровий папір (бажано липкі аркуші), папір А1, скотч, плакат із зображенням скриньки. На столі лежать два стосики липкого паперу різного ко¬льору, наприклад, синього і рожевого. 

 Тренер інструктує учасників: ви бачите на столі аркуші. Вони стануть нам у пригоді для підведення підсумку. На аркушах рожевого кольору ви напишете свої позитивні враження від тренінгу (що сподобалось найбільше), а на синіх аркушах - побажання щодо поліпшення нашої роботи або про те, що сьогодні вам не сподобалося ( які були недоліки )(не забудьте вказати, чому саме). Не обов'язково брати і рожевий, і синій аркуші. Ви можете скористатися (при бажанні) тільки одним кольором. Після того, як ви опишете власні враження, підійдіть, будь ласка, до скриньки і наклейте свої аркуші на нього.

 Тренер:

 — Чи здійснились ваші очікування?

 — Які знання ви здобули? 

— Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті? 

— Що ви взяли особисто для себе?

 Оцініть вашу особисту активність під час тренінгу?

 Використані джерела: 

1.bibl.com.ua/pshologiya.

 2. Сиротюк А.Л. Кінезіологічні прийоми і стрес.//Психолог.-2002.- №1 

3. Мусатенко Н. Психологічний клімат колективу. Семінар-практикум для вчителів.// Психолог .- 2008.- № 19

 4. Панаскевич Г. Профілактика стресів у педагогічній діяльності// Психолог .- 2008.-№6 

5. Сосюк Н. Профілактика стресового стану в учнів під час ЗНО і перед іспитами.// Шкільному психологу усе для роботи.- 2008.-№3.